Катерина Корнієнко

Корнієнко Катерина, випуск 2006

Казка, навіяна ліцеєм

Сніг... білий, пухнастий.. Що ж це за диво? Чому сніг випадає знову і знову кожної зими? Чи то ангели кидаються в нас маленькими сніжками, запрошуючи усіх малюків до їхньої веселої гри, чи то просто випаровування води...

Про що це ми? Взагалі-то зараз сонечко на дворі, тепло... Іноді дощик моросить, але він же не сніг! Хоча, у квітні усе може бути: 4.04.2004 у Росії ще спостерігалися опади у вигляді снігу...

Знову кудись не туди понесло!.... Повільно зупиняємось і починаємо ворушити мозкові звилини!...

Ага! Це ж газета з математики... Отож, зараз, ми розповімо вам одну веселу казочку, а може і не казочку! =)... Знову кудись несе! Отже, давайте скоріше почнемо!!

Ця історія вигадана, але у ній є і частина реальності.

– Для чого мені ця ваша математика??!! Набридло все! Я Вам що, у майбутньому буду декартові площини креслити у магазині, чи вираховуватиму решту на касі через ікси та ігрики?! – кричав Мартиросян Єгор, бігаючи по всій 218 аудиторії.

– Знову погана оцінка? – запитала Гудименко старша, яку якимось вітром занесло до 9-А класу!

– “5” з алгебри... Ааааа!!! Ну для чого створили цю алгебру??!! А для чого геометрію???!! Цікаво, а Санта Клаус вміє вираховувати чому дорів­нює сто двадцять другий член послідовності 1, 3, 5, 7? А взагалі, до чого тут Санта Клаус??!! Він же мене не навчить!! О моя матуся, де ти??!! Усе, вирішено: Не хочу, щоб взагалі існувала математика!

З такою нездійсненою мрією Єгор заснув. Його остання думка була така: “Щоб ту математику таракани з’їли на сніданок”.... Так і вийшо... Ні, математику ніхто на сніданок не з’їдав, але щось-таки точно трапилося! Зранку, Єгор першим ділом пішов до кухні. “Щоб бути здоровим та привабливим треба з’їсти на сніданок сир, чай з лимоном та побільше овочів,” – таке саморобне гасло можна було побачити на дверях кухні у квартирі, де жив Мартиросян Єгор.

– Єгоре, зробиш собі сам сніданок? – запитала у сина сонна матуся.

– Так, авжеж, мамо.

Почалося, Єгор ніяк не міг покласти до чаю стільки ложок цукру, скіль­ки було потрібно!.. 1,2, 6... Він просто не міг ніяк урахувати, скільки йде після 2... Сніданок, як ви зрозуміли, пройшов не дуже гарно – замість 3 ложок цукру – 6, замість двух шматочків сиру – п’ять... А що було потім? Єгор не міг зрозуміти, скільки буде через 10 хвилин, якщо зараз 07:56... Просто в голові не укладалося! Тому Єгор не забарився: вирішив вийти з дому о 08:30, щоб зараз спокійнісенько подивитися телевізор. За його розрахунками доїхати до метро Берестейська він мав за 25 хвилин, дійти до ліцею за 15, роздягтися за 7, а потім в нього ще залишався час, щоб посидіти в їдальні з Колесником та Майоровим. (Ага, конєчно)... Сидів, сидів Єгор дивлячись свою улюблену передачу та навіть не почув, як до нього підійшла мати, та сказала, що вже 09:03.... І він запізнюється до ліцею. Перша реакція Єгора була така: “Ура, не йти до ліцею!” Але потім до нього почав підбиратися здоровий глузд і Єгор згадав, що на першій парі дуже важливі тести з української літератури, на яких він, чесний хлопчина, пообіцяв вчительці бути. Отут закрутилося! Швидко натягнувши на себе куртку Єгор вибіг на вулицю, зловив якусь маршрутку та поїхав... У результаті Єгор на 12 хвилин запізнився на другу пів-пару...

– Як ти зміг переплутати 5 маршрутку з 23? – сміявся з однокласника Колесник Віталік, коли дізнався, що сталося з Єгором.

– Нє сєшно, - ображено прошепотів Єгор і почав писати тести.

“Добре, що я не розповів їм про те, що дав водію замість гривні десять і, навіть, відмовився від здачі. Сказав, що 1 гривня – це теж саме, що і десять. Вони, напевно, подумали, що я – хворий.”

– Віталику, Віталику! Як відповісти на перше запитання... На кону 1 бал: Про кого говориться: “Він зробив для Російської імперії більше, ніж 10 непереможних армій”... Хто це?

– Брате, скажи будь ласка, кого ми останнім часом вивчали на уроці?

– Ну, Шевченка..... І що?

– Брате, включи башку! Ото і воно...

– Що воно?

– Масян, логічно помисли... – втрутися у розмову Женя.

Так і не відповівши на жодне запитання, Єгор здав тест. У кінці дня він дізнався, що за тест йому 1 бал... (за присутність). Засмутившись, він стояв у коридорі біля вчительської та сумно дивися у стіну..

– Єгорчику, що трапилося... – почав Михайло Михайлович.

– Я не написав у тесті з української літератури жодної відповіді... Чому запитання були такими тяжкими.

– Дивно, а наведи-но мені приклад!

– Про кого говориться: “Він зробив для Російської імперії більше ніж 10 непереможних армій”... Хто це?

– Давай я тобі краще не відповім, а наведу на думку: Кого ви останнім часом вивчали?

– Шевченка. Ну, то й що?

– Єгорчику, помисли логічно... Для чого ж ми алгебру вивчаємо? Щоб ви не тільки рахувати гроші вміли, а ще й логічне мислення розвивали...

Тут до Єгора, як до жирафа, і дійшло...

Вже дома, він вийняв з шухляди фотоапарат, сфотографував себе, а потім заснув з думкою “Математика, повернись! Я все пробачу!”

Вранці Єгор навіть з батьками не привітався, а відразу попросив їх питати його таблицю множення!... До речі, хоча математика повернулась, але з таблицею тугувато! Жарт!

9 клас

Це вам не жарти

„Моя ночь длилась не долго. Холод оказался в конце концов сильнее сна.”

А. Курков „Улюблена пісня космополіта”

Я не знаю чому, але взимку в моїй квартирі дуже холодно. Авжеж, мені пощастило, бо моя кімната – найбільш тепла кімната у всій квартирі, та все одно: вночі я замерзаю, прокидаюсь. Іноді, навіть, не можу більше заснути. От і цього разу видалася нічка: випав сніг, мої ноги без шкарпеток змерзли, я прокинулася і... усе.

Що робити, коли не можеш заснути? У такому випадку існує два варіанти: зробити „Вставай, ворушись” з чашкою окропу та стіком кави „Нескафе” або лежати і рахувати рожевих слоників.

Слоників рахувати? Ні, це не для мене! Треба ламати стереотипи! Буду краще події минулого тижня рахувати – усе рівно на понеділок Олені Вікторівні прояв тижня писати...

Що сталося цього тижня?... Ну, по-перше, треба відмітити головну внутрішньо-ліцейську подію - ліцейські ігри „Фінанси”. Ліцеїсти купували за свої кишенькові грошенята акції на фондовій біржі, сподівалися щось заробити... Хтось збанкрутував, а хтось увечері морозива наївся – кому як пощастило. Беззаперечно, гра видалася зовсім не геніальною і не новою (чого очікувала більшість ліцеїстів), та все рівно була цікавою і динамічною.

Головна зовнішньо ліцейська подія? Можна сказати, що їх було дві:

По-перше, приїзд до нашого ліцею „Українського Демократичного Каналу”, який відомий у більш ширших колах як „5-тий канал”. Не знаю, що саме знімали, та думаю, що запис варто буде переглянути...

По-друге, приїзд до нашого ліцею відомого українського російськомовного письменника Андрія Куркова!!!! Я особисто була присутня на цій зустрічі і можу сказати, що вона видалася, без сумніву, дуже цікавою.... Пан Андрій розповів ліцеїстам про свою творчу кар’єру (яка почалася, як виявилося, зі смерті трьох його хом’ячків), дав декілька порад на майбутнє тим, хто хоче зв’язати себе з письменницькою будущиною і надав нам можливість отримати свої книжки з автографом напам’ять. Усім дуже-дуже сподобалася ця зустріч. Сподіваємося, що шановний Андрій Курков приїде до нас ще раз.

Що ще цікавого відбулося у ліцеї?... Молоді прихильники профкурсу активно грали в диспути, фітнесу – брали участь у змаганнях з баскетболу (у матчі з фінансовим ліцеєм та в системі МОІ зокрема), готувалися до тематичної з аеробіки (дівчата), а прихильники навчання... НАВЧАЛИСЯ! От так, шановні. Це вам не жарти!

Зненацька я почала відчувати, як мої очі повільно заплющуються.... У моїй голові заспівали пташки, залунали голоси моїх друзів... Мене кудись понесло, я поринула в кольоровий океан снів... Та раптом у кімнаті почувся найбільш огидний та неприємний звук, який тільки може бути на світі.... Звук, що йшов від мого будильника.... У моєму сні з’явилася знайома вчительська постать, і я різко, наче у фільмі жахів, розплющила очі... „Сьогодні здавати українську літературу!” - подумала я і пішла на кухню робити „Вставай! Ворушись!”....

А за вікном був суботній ранок... І тихо падав сніг....

11 клас

Кiлькiсть переглядiв: 628

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.