/Files/images/gordst_setrifkovan/32_kornnko_katerina/1.JPG

Катерина Корнієнко

Рік випуску: 2006

Сертифікат першого ступеня "Управлінець" №23

Найвища нагорода ліцею "Lecos" - "Надія ліцею" (2006 рік)

Рефлексія, приурочена 25-річчю ліцею

Березень 2016 року

/Files/images/gordst_setrifkovan/32_kornnko_katerina/PB140018-1.jpg Цього року мій клас святкує 10 років із Дня останнього дзвоника та випускного. Час промайнув напрочуд швидко. Банально так казати, але це правда. Розмірковуючи про свої останні чотири шкільні роки, які я провела у КЛБ, я можу пригадати занадто мало уроків. Зарубіжна література та географія, трохи англійської мови та української літератури з паном Владиславом – основне. Шкода, що в ліцеї не було зроблено акценту на класичну середню освіту. Однак всі можливі мінуси перекривав один великий плюс – профкурс, початкова управлінська підготовка або ЗУП, як його зараз почали називати. Коли я дивлюсь на себе в дзеркало, уявити, що школа не дала мені жодних знань з астрономії, простіше простішого. Однак зробити те саме із навичками та досвідом, які мені дали пари з акторської майстерності, участь у ліцейських іграх, МООН, моделях ЄС і НАТО, лекції у PR-майстерні, освітні закордонні подорожі і ще багато чого іншого – просто нереально.

/Files/images/gordst_setrifkovan/32_kornnko_katerina/P9230019-1.jpg Я не пам’ятаю, як бачила свою подальшу долю до ліцею, однак у КЛБ я чітко визначилася зі своїм персональним напрямком – фотографія та журналістика, ЗМІ. Все почалося з малювання настінних газет і плакатів і могло б цим закінчитися. Проте одна сувора, але дуже справедлива викладачка, предмет якої входив до профкурсу, внесла свій безцінний вклад: сказала, що моя діяльність – це дитячий садок. Критику я сприймала завжди важко, однак я вирішила дослухатися до її поради. Після цього почалися мої перші спроби видавати власне друковане видання, брати справжні інтерв’ю – робити серйозний продукт, який хтось би дійсно міг оцінити. Закінчилася моя «журналістська кар’єра» в ліцеї на посаді голови прес-центру багатьох ігор і головного редактора власної газети. Найбільш коштовний досвід, який я отримала під час навчання в ліцеї – вміння створювати цілісний продукт, організовувати навколо себе людей і допомагати їм розвиватися та, врешті-решт, робити власну справу.

/Files/images/gordst_setrifkovan/32_kornnko_katerina/Добротовр.JPG Окрім визначення особистого напрямку та навичків профкурс дав мені ще й зміст. У ліцеї я цього не досить повно розуміла, однак тепер, коли я регулярно спостерігаю за молодими приватними підприємцями, постійно хочу писати про нові цікаві ідеї бізнесу тощо –я розумію, що коріння цього інтересу простягається саме з КЛБ. Я не перекажу подробиць багатьох ліцейських ігор, однак свою першу гру Господарство пам’ятаю й досі. Тоді ліцеїстам потрібно було створити проект, який можна було б реалізувати у парку Нивки. 14 років тому я сиділа, мовчала та спостерігала за колегами, які пропонували розробити парк для графіті, побудувати мисливський комплекс або готель… Ох, як я хотіла б зараз взяти участь у подібному обговоренні – що може бути цікавішим, аніж розробляти цікаві концепції та реалізовувати їх з усіма дрібницями?

/Files/images/gordst_setrifkovan/32_kornnko_katerina/P1010165.JPG Саме тут слід відзначити ще один плюс профкурсу – об’єднання навколо однієї мети усіх амбіційних ліцеїстів, які прагнули чогось від життя. Будучи у восьмому та дев’ятому класі, ми хотіли стати такими, як наші старшокласники – бути головним організатором якоїсь гри, генсеком на МООНі, керівником прес-центру... Ми намагалися стати кращими та досягти своїх маленьких ліцейських міні-вершин. Ми об’єднувалися з однодумцями на шляху до своєї мети й ніколи не зважали на вік, якщо нам було про що поговорити. Ми, колишні ліцеїсти, й досі любимо поговорити, коли зустрічаємо один одного у місті або навіть за кордоном. Часом, мої друзі, які не вчилися у ліцеї, називають нас сектою. Адже ми не ховаємося один від одного у натовпі, радіємо новим зустрічам і в нас завжди знаходяться спільні теми. От таке в мене враження від профкурсу. Що було б без нього – складно уявити.

/Files/images/gordst_setrifkovan/32_kornnko_katerina/IY9A0390-1.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 0

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.